"Наддніпрянська правда", 10 березня 1985 р.

Зустрічі з прекрасним

Два незабутніх вечори

Нещодавно в культурно-мистецькому житті Херсона відбулися дві цікаві події: творчий зліт солістів обласної філармонії — лауреата Всесоюзного конкурсу імені М. Г. Глінки Xаріса Ширінського (баритон) і Світлани Ширінської (меццо-сопрано) та концерт старовинної музики у виконанні лауреата республіканського конкурсу й обласної комсомольської премії імені І. Кулика камерного оркестру "Гілея" з солістом — лауреатом республіканського конкурсу скрипалів Олександром Гоноболіним.
Ширінські — вихованці професора Харківського інституту мистецтв Т.Я.Веске — вже третій рік працюють у Херсоні. І за цей час здобули широке визнання як музичної громадськості нашого міста, так і найширших кіл слухачів, стали провідними артистами філармонії. У творчому доробку співаків

понад 200 різноманітних вокальних творів — від народних пісень та пісень радянських композиторів — до найскладніших романсів та оперних арій композиторів-класиків та сучасних авторів. Висока сценічна культура та виконавська майстерність, вміння тонко й точно відчувати різноманіття стилів та глибини авторських задумів, емоційність, часом навіть несподіваність трактувань і, нарешті, неповторність створюваних музично-художніх образів та рідкісної краси «великі» — оперні голоси — ось відмінні риси їхнього творчого обдарування. Постійна копітка праця над оновленням репертуару також притаманна митцям. Вони першими у нашому місті виконали цілий ряд нових або ж рідко виконуваних творів радянських композиторів, і серед них такі складні цикли, як "Іспанські пісні" Д. Шостаковича та "Плач гітари" М. Мінкова на вірші Гарсіа Лорки.
Того вечора у залі обласної філармонії поряд з популярними рахманіновськими романсами «Не пой, красавица», «Я жду тебя», «Здесь хорошо», «О нет, молю, не уходи» звучали й такі його твори, як "Я не пророк», «Пора», «Отрывок из Мюссе». Справжньою кульмінацією першого відділення концерту стало виконання X. Ширінським романсу "Судьба» (вірші О. Апухтіна).
Другий відділ концерту був відданий італійській оперній музиці. Найбільш досконалим тут стало виконання «Романсу Сантуцци» з опери «Сільська честь» П. Масканьї та арії Яго з опери Дж. Верді "Отелло". Нікого також не залишило байдужим виконання сцени та дуету Розіни і Фігаро з опери "Севільський цирюльник" Дж. Россіні.
Чутливо, тонко і водночас яскраво, темпераментно, виконала партію фортепіано Тетяна Гінчерман, яка свого часу закінчила Херсонське музичне училище, а потім Саратовську консерваторію.
У концертному сезоні 1984-1985 рр. філармонія повернулася до роботи за абонементною системою. Більшість її власних колективів, у тому числі і камерний оркестр "Гілея", теж працюють за такою системою. На цей раз власникам абонементів циклу концертів камерної музики було запропоновано послухати твори композиторів XVII — XVIIІ століть. До програми концерту увійшли Концерт Мі-мажор для скрипки з оркестром Баха, "Маленький дивертисмент» Моцарта, невеликі оркестрові п'єси Генделя, Гайдна, Кореллі, Бокеріні.
З перших звуків чудової музики слухачі немовби перенеслися у прекрасний світ чистих почуттів, чарівної, неповторної і гармонійної краси. Виконання
такої музики вимагає величезної злагодженості ансамблевої гри, витонченого нюансування. На жаль, не все вдалося зробити в той вечір досконало. Очевидно, давалася взнаки відсутність диригента (художній керівник оркестру заслужений артист УРСР Г. А. Вазін перебував тоді у Москві).
Але коли на сцені з'явився Олександр Гоноболін, оркестранти відразу якось зібрались, підтягнулися, і знову зазвучала прекрасна музика. Про гру цього чудового музиканта можна розповідати багато, і при цьому з усією відповідальністю називати її і віртуозною, і темпераментною, і сміливою по використанню різноманітної тембрової та динамічної палітри. Та найголовніше у мистецтві О. Гоноболіна-скрипаля - уміння зробити все можливе для точного розкриття авторського задуму.
Слухачі, які знають і цінують мистецтво музики, пережили хвилини справжньої естетичної насолоди, слухаючи молодого виконавця.
Залишається тільки щиро поспівчувати всім, хто ніколи не переживав таких хвилин, а особливо майбутнім музикантам та більшості їх педагогів, які позбавляють себе радості спілкування з високим професійним музичним мистецтвом — вони рідкі гості у концертному залі філармонії.

М. Олександров.

"Наддніпрянська правда", 10 березня 1985 р.

Зустрічі з прекрасним

Два незабутніх вечори

Нещодавно в культурно-мистецькому житті Херсона відбулися дві цікаві події: творчий зліт солістів обласної філармонії — лауреата Всесоюзного конкурсу імені М. Г. Глінки Xаріса Ширінського (баритон) і Світлани Ширінської (меццо-сопрано) та концерт старовинної музики у виконанні лауреата республіканського конкурсу й обласної комсомольської премії імені І. Кулика камерного оркестру "Гілея" з солістом — лауреатом республіканського конкурсу скрипалів Олександром Гоноболіним.
Ширінські — вихованці професора Харківського інституту мистецтв Т.Я.Веске — вже третій рік працюють у Херсоні. І за цей час здобули широке визнання як музичної громадськості нашого міста, так і найширших кіл слухачів, стали провідними артистами філармонії. У творчому доробку співаків

понад 200 різноманітних вокальних творів — від народних пісень та пісень радянських композиторів — до найскладніших романсів та оперних арій композиторів-класиків та сучасних авторів. Висока сценічна культура та виконавська майстерність, вміння тонко й точно відчувати різноманіття стилів та глибини авторських задумів, емоційність, часом навіть несподіваність трактувань і, нарешті, неповторність створюваних музично-художніх образів та рідкісної краси «великі» — оперні голоси — ось відмінні риси їхнього творчого обдарування. Постійна копітка праця над оновленням репертуару також притаманна митцям. Вони першими у нашому місті виконали цілий ряд нових або ж рідко виконуваних творів радянських композиторів, і серед них такі складні цикли, як "Іспанські пісні" Д. Шостаковича та "Плач гітари" М. Мінкова на вірші Гарсіа Лорки.
Того вечора у залі обласної філармонії поряд з популярними рахманіновськими романсами «Не пой, красавица», «Я жду тебя», «Здесь хорошо», «О нет, молю, не уходи» звучали й такі його твори, як "Я не пророк», «Пора», «Отрывок из Мюссе». Справжньою кульмінацією першого відділення концерту стало виконання X. Ширінським романсу "Судьба» (вірші О. Апухтіна).
Другий відділ концерту був відданий італійській оперній музиці. Найбільш досконалим тут стало виконання «Романсу Сантуцци» з опери «Сільська честь» П. Масканьї та арії Яго з опери Дж. Верді "Отелло". Нікого також не залишило байдужим виконання сцени та дуету Розіни і Фігаро з опери "Севільський цирюльник" Дж. Россіні.
Чутливо, тонко і водночас яскраво, темпераментно, виконала партію фортепіано Тетяна Гінчерман, яка свого часу закінчила Херсонське музичне училище, а потім Саратовську консерваторію.
У концертному сезоні 1984-1985 рр. філармонія повернулася до роботи за абонементною системою. Більшість її власних колективів, у тому числі і камерний оркестр "Гілея", теж працюють за такою системою. На цей раз власникам абонементів циклу концертів камерної музики було запропоновано послухати твори композиторів XVII — XVIIІ століть. До програми концерту увійшли Концерт Мі-мажор для скрипки з оркестром Баха, "Маленький дивертисмент» Моцарта, невеликі оркестрові п'єси Генделя, Гайдна, Кореллі, Бокеріні.
З перших звуків чудової музики слухачі немовби перенеслися у прекрасний світ чистих почуттів, чарівної, неповторної і гармонійної краси. Виконання
такої музики вимагає величезної злагодженості ансамблевої гри, витонченого нюансування. На жаль, не все вдалося зробити в той вечір досконало. Очевидно, давалася взнаки відсутність диригента (художній керівник оркестру заслужений артист УРСР Г. А. Вазін перебував тоді у Москві).
Але коли на сцені з'явився Олександр Гоноболін, оркестранти відразу якось зібрались, підтягнулися, і знову зазвучала прекрасна музика. Про гру цього чудового музиканта можна розповідати багато, і при цьому з усією відповідальністю називати її і віртуозною, і темпераментною, і сміливою по використанню різноманітної тембрової та динамічної палітри. Та найголовніше у мистецтві О. Гоноболіна-скрипаля - уміння зробити все можливе для точного розкриття авторського задуму.
Слухачі, які знають і цінують мистецтво музики, пережили хвилини справжньої естетичної насолоди, слухаючи молодого виконавця.
Залишається тільки щиро поспівчувати всім, хто ніколи не переживав таких хвилин, а особливо майбутнім музикантам та більшості їх педагогів, які позбавляють себе радості спілкування з високим професійним музичним мистецтвом — вони рідкі гості у концертному залі філармонії.

М. Олександров.