Наддніпрянська правда 3 червня 1982 р.
Мистецтво
І ожили віки минули...
Концерт старовинної музики, що недавно відбувся в обласній філармонії, — безсумнівно визначна подія в культурному житті Херсона. І не тільки тому, що великий інтерес до цієї музики, яка її дослідникам одно знай дарує нові імена. І навіть не тому, що в наше бурхливо-шумливе, сповнене
стресів століття старовинна музика заспокоює своєю просвітленістю, благородною витонченістю, елегантністю. А передусім тому, що в концерті виступили солісти — лауреат республіканського конкурсу Олександр Гоноболін та Олександр Дрель (перший — артист філармонії, другий — викладач музучилища), чиї імена добре відомі херсонцям. Обидва — учасники березневого звітного концерту митців Херсонщини в Києві, де як виконавці здобули високу оцінку.
Дует їх незвичайний — скрипка і клавесин, — який у такому поєднанні ніколи не звучав на херсонській естраді. Того вечора все настроювало на заглиблене сприйняття старовинної музики — і оригінально підібрана завіса над сценою, і м'яке мерехтіння свічок з обох її боків, і напоєна чеканням тиша в людному залі, який уважно дослухався до кожного слова музикознавця Е. І. Добрикіна. котрий з глибоким знанням предмета, емоційно і ненав'язливо вводив присутніх в атмосферу музичної епохи XVII- XVIII століть Таким був вступ. А потім полилася рідкісна музика...
В концерті були виконані твори композиторів італійської, французької і німецької шкіл, представлених іменами М. Березовського, Ф. Верачіні, Д. Тартіні, Ж. Леклера, Й.-С. Баха. Твори, які не часто почуєш з естради.
Вперше познайомилися херсонці з унікальною пам'яткою вітчизняної музичної культури — Сонатою для скрипки і чембало (клавесин) композитора Максима Березовського, шо є найдавнішим з нині відомих творів цього жанру.
Істинно натхненним був Олександр Гоноболін. Вільне, прямо таки віртуозне володіння технікою гри на скрипці, красивий і рівний в усіх регістрах звук, чудове чуття стилю, бездоганний музичний смак у поєднанні зі сценічною розкутістю артиста — все це забезпечило великий успіх молодому виконавцеві.
Клавесин — інструмент складний, що вимагає особливих прийомів звуковидобування. Олександр Дрель повністю справився з освоєнням цього інструменту та виконанням текстових і технічних завдань. Як кульмінація концерту прозвучала Соната Ж. Леклера. Виконавцям вдалося передати її зміст, настрій, характерні особливості, зокрема, витончений французький гумор.
Концерт цінний не однією своєю пізнавальною стороною і майстерним виконанням музичних творів, дуже віддалених від нас у часі. Він — ще й вагомий вклад в естетичне виховання трудящих, насамперед молоді.
О. Череватенко.
Add comment