Камчатка, 3 марта 1987 г.

Семь нот в тишине

В очередной раз шагает по стране «Неделя музыки для детей и юношества». На редкость широко, заметно пройдет она нынче на Камчатке. Праздник откроется в областном театре драмы второго марта концертом лауреата республиканского конкурса камерного оркестра "Каприччио".
Адрес нового гастрольного коллектива — город Николаев Украинской ССР.
«Каприччио» намерен сыграть для нас несколько

оркестровых сюит и скрипичных миниатюр. В программе коллектива Перселл и Бах, Григ и Крейслер, Дебюсси и де Фалья, Кролл и Динику. Как видим, некоторые имена и взрослым слушателям мало что говорят. Тем более они загадка для школьников. Но, думается, самый процесс "разгадывания" будет приятен любой аудитории.
Впрочем, коллектив, которым руководит дирижер, лауреат республиканского конкурса Александр Гоноболин, подготовил и вторую программу, рассчитанную на взрослого зрителя: "От классики — к джазу». В этом концерте солируют Нахимзон (скрипка), Снисаревский (флейта) и Боднар (контрабас).
Всегда важно начать, задать тон торжеству. Что ж, начало Недели музыки будет интересным. А далее эстафету примут музыкальные училище и школы области,
То будет буквально лавина звуков... Вот что предстоит услышать и увидеть петропавловчанам: концерт ансамбля танцев «Уйкоаль» под руководством первого корякского балетмейстера Сергея Кезевтегина; камерный оркестр и оркестр народных инструментов музучилища; хор этого же учебного заведения. Затем целую серию концертов бесед проведут преподаватели и ученики детских музыкальных школ. Какие же темы будут подняты?.. «История скрипки»; «Детский альбом» П.И.Чайковского, «Песенные истоки»; «Великие исполнители»; «Сказка о царе Салтане»...
Седьмого марта в Доме офицеров Советской Армии состоится торжественное закрытие Недели музыки. Право «взять прощальный аккорд" предоставлено известному нашему коллективу, призеру конкурсов и фестивалей различного ранга — хоровой капелле под художественным руководством заслуженного работника культуры РСФСР, кавалера ордена Дружбы народов Евгения Морозова.
Организаторы праздника музыки, областная филармония ожидают увидеть в концертных залах учащихся всех петропавловских школ, строителей, докеров, отдыхающих после промысла, рыбаков, моряков пароходства, интеллигенцию, членов всевозможных клубов и о6ъединений. Наши сердца и души должны быть открыты навстречу большой музыке, как открыты они добру и радости.

В. Сидорцева, редактор областной филармония,
заслуженный работник культуры РСФСР.

Наддніпрянська правда, 17 листопада 1985

В гостях у муз

Початок

Сьогодні в Будинку пропаганди обласної організації Українського товариства охорони пам'ятників історії і культури по вулиці Перекопській, 13, відбудеться відкриття залу камерної музики. З концертом у ньому виступить ансамбль «Річеркар», створений недавно на громадських засадах при обласному відділенні Музичного товариства УРСР.
Запрошуємо до знайомства з новим творчим колективом.

Коли народилася ідея — створити в Херсоні новий концертний ансамбль виконавців камерної музики, водночас, звичайно, виникло

й питання — а чи потрібен він? Адже в місті вже є й камерний оркестр, і квартет обласної філармонії, і камерний ансамбль педагогів музичного училища. Але напевно в кожному справжньому художникові постійно живе прагнення до нового, ще незвіданого, бажання якнайповніше виразити себе в мистецтві, висловити в ньому ще несказане. Це й об'єднало лауреата республіканського конкурсу скрипалів соліста філармонії О.Гоноболіна, артистів камерного оркестру «Гілея» Л.Займак, струнного квартету філармонії Н. Швець і А. Коротецького, педагогів музичного училища М. Замкову, Т. і Ю. Євнопулос у новий творчий колектив на громадських засадах — концертний ансамбль «Річеркар». Слово це походить від латинського, що означає «шукати», «розшукувати». І саме це значення, а не назва старовинного музичного жанру визначило вибір імені — шукати власну тему в мистецтві, своє прочитання музичних шедеврів минулого і сучасного. Та, врешті-решт, справа не в назві, а в художньому результаті пошуків щойно створеного ансамблю. І відрадно, що вже першою роботою колектив добре заявив про себе.
Отож, у першій програмі — музика австрійського композитора першої половини нашого століття, видатного скрипаля світу Фріца Крейслера, повз вплив якого, без перебільшення, не пройшов жоден визначний музикант сучасності. Композиторська творчість Ф.Крейслера — своєрідне відбиття його виконавського обличчя. Це інтерес до старовинної класики XVI—XVIII століть, прекрасне, натхненне дихання музики Відня і Парижа — двох музичних столиць, які зростили Крейслера, прагнення до ретельної обробки деталей, завершеності і досконалості навіть крихітної мініатюри, впливу джазу і деяких інших течій музики XX століття. І над усім цим — чарівність особистості композитора, в якій органічно поєдналися доброта й непохитна воля, відкритий ліризм і м'який, іноді іронічний гумор. Все це вдалося відбити у своєму виконанні молодим музикантам «Річеркара» і, насамперед, організатору, художньому керівникові й солістові ансамблю О. Гоноболіну. Легкість, технічна досконалість і артистична вишуканість відзначають цей концерт. Серйозність першої частини програми, де прозвучали фрагменти «Класичних манускриптів», створених Крейслером під враженням музики цікавих, але майже забутих старих майстрів, змінилася ліризмом безпосередності знаменитих «віденських» вальсів скрипаля — «Радість кохання», «Муки любові», «Прекрасний розмарин», які у свою чергу поступилися місцем тонкому гумору й артистизму мініатюрних маршів, рондіно і дотепних дзажових «Сінкоп». Під стать О. Гоноболіну виявилися й партнери — обдаровані, чуйні музиканти, прекрасні ансамблісти, які добре відчувають і виконувану музику, і партію провідного соліста.
Отже, своїм першим концертом, який відбувся у залі художнього музею, новий колектив довів своє право на існування, самостійну творчу діяльність. І що ще слід відзначити — підготовлена програма прекрасно слухається, однаково цікава і для музикантів-професіоналів, і для любителів музики практично будь-якого рівня підготовки і віку. А значить, вона може стати хорошим внеском у музично-просвітительську діяльність, пропаганду музики в нашому місті.

Е.Добрикін, музикознавець.

Наддніпрянська правда, 17 листопада 1985

В гостях у муз

Початок

Сьогодні в Будинку пропаганди обласної організації Українського товариства охорони пам'ятників історії і культури по вулиці Перекопській, 13, відбудеться відкриття залу камерної музики. З концертом у ньому виступить ансамбль «Річеркар», створений недавно на громадських засадах при обласному відділенні Музичного товариства УРСР.
Запрошуємо до знайомства з новим творчим колективом.

Коли народилася ідея — створити в Херсоні новий концертний ансамбль виконавців камерної музики, водночас, звичайно, виникло

й питання — а чи потрібен він? Адже в місті вже є й камерний оркестр, і квартет обласної філармонії, і камерний ансамбль педагогів музичного училища. Але напевно в кожному справжньому художникові постійно живе прагнення до нового, ще незвіданого, бажання якнайповніше виразити себе в мистецтві, висловити в ньому ще несказане. Це й об'єднало лауреата республіканського конкурсу скрипалів соліста філармонії О.Гоноболіна, артистів камерного оркестру «Гілея» Л.Займак, струнного квартету філармонії Н. Швець і А. Коротецького, педагогів музичного училища М. Замкову, Т. і Ю. Євнопулос у новий творчий колектив на громадських засадах — концертний ансамбль «Річеркар». Слово це походить від латинського, що означає «шукати», «розшукувати». І саме це значення, а не назва старовинного музичного жанру визначило вибір імені — шукати власну тему в мистецтві, своє прочитання музичних шедеврів минулого і сучасного. Та, врешті-решт, справа не в назві, а в художньому результаті пошуків щойно створеного ансамблю. І відрадно, що вже першою роботою колектив добре заявив про себе.
Отож, у першій програмі — музика австрійського композитора першої половини нашого століття, видатного скрипаля світу Фріца Крейслера, повз вплив якого, без перебільшення, не пройшов жоден визначний музикант сучасності. Композиторська творчість Ф.Крейслера — своєрідне відбиття його виконавського обличчя. Це інтерес до старовинної класики XVI—XVIII століть, прекрасне, натхненне дихання музики Відня і Парижа — двох музичних столиць, які зростили Крейслера, прагнення до ретельної обробки деталей, завершеності і досконалості навіть крихітної мініатюри, впливу джазу і деяких інших течій музики XX століття. І над усім цим — чарівність особистості композитора, в якій органічно поєдналися доброта й непохитна воля, відкритий ліризм і м'який, іноді іронічний гумор. Все це вдалося відбити у своєму виконанні молодим музикантам «Річеркара» і, насамперед, організатору, художньому керівникові й солістові ансамблю О. Гоноболіну. Легкість, технічна досконалість і артистична вишуканість відзначають цей концерт. Серйозність першої частини програми, де прозвучали фрагменти «Класичних манускриптів», створених Крейслером під враженням музики цікавих, але майже забутих старих майстрів, змінилася ліризмом безпосередності знаменитих «віденських» вальсів скрипаля — «Радість кохання», «Муки любові», «Прекрасний розмарин», які у свою чергу поступилися місцем тонкому гумору й артистизму мініатюрних маршів, рондіно і дотепних дзажових «Сінкоп». Під стать О. Гоноболіну виявилися й партнери — обдаровані, чуйні музиканти, прекрасні ансамблісти, які добре відчувають і виконувану музику, і партію провідного соліста.
Отже, своїм першим концертом, який відбувся у залі художнього музею, новий колектив довів своє право на існування, самостійну творчу діяльність. І що ще слід відзначити — підготовлена програма прекрасно слухається, однаково цікава і для музикантів-професіоналів, і для любителів музики практично будь-якого рівня підготовки і віку. А значить, вона може стати хорошим внеском у музично-просвітительську діяльність, пропаганду музики в нашому місті.

Е.Добрикін, музикознавець.